У різних сім'ях використовуються різні методи виховання дітей. Один з них, фізичні покарання, згідно з науковими даними, приносить більше шкоди, ніж користі.
У новому дослідженні вчені вирішили вивчити вплив тілесних покарань на дітей. Виявилося, що прочухана дійсно впливає на дітей негативно - і цей ефект може зберігатися роками.
Тілесні покарання - одна з найгостріших проблем виховання дітей. Це питання активно обговорюють і вчені, і фахівці з етики, і, зрозуміло, самі батьки.
Сьогодні існує переконливий консенсус, згідно з яким тілесні покарання шкідливі. За даними Американської психологічної асоціації (American Psychological Association), «численні дослідження продемонстрували, що тілесні покарання, будь то прочухана, удари або інші форми заподіяння болю, можуть призвести до підвищення рівня агресії, антисоціальної поведінки, фізичних ушкоджень і проблем з психічним здоров'ям дітей».
Хоча з роками ставлення до тілесних покарань змінюється, дві третини населення США як і раніше підтримують твердження «батьки можуть пороти своїх дітей».
Елізабет Гершофф (Elizabeth Gershoff), провідний дослідник проблеми тілесних покарань Техаського університету в Остіні (University of Texas at Austin), розповідає: "Я можу по пальцях однієї руки перерахувати дослідження, авторам яких вдалося виявити хоч якісь позитивні сторони тілесних покарань. І в той же час я можу назвати сотні робіт, в ході яких було показано, що такий метод виховання призводить до негативних наслідків ".
Дослідження проблеми тілесних покарань пов'язане з певними труднощами. У цій галузі досі чимало питань без відповідей.
Попередні роботи, присвячені тілесним покаранням, як правило, відрізнялися невеликою тривалістю, в середньому, вони тривали близько року. Крім того, дослідники рідко звертали увагу на сім'ї, які живуть поблизу межі бідності або за нею.
Автори нової роботи, результати якої були опубліковані у виданні Developmental Psychology, вирішили простежити за довготривалими наслідками тілесних покарань. Спостереження велося аж до моменту, коли діти закінчували п'ятий клас.
Професор Густаво Карло (Gustavo Carlo), керівник Центру сімейних політик і досліджень (Center for Family Policy and Research) при Міссурійському університеті (University of Missouri in Columbia), і його колеги вирішили провести масштабне дослідження проблеми. Для цього вони взяли дані проекту Early Head Start Research and Evaluation, в якому взяли участь 1840 матерів і дітей. Всі учасники жили поблизу офіційно визнаної межі бідності або за нею. Американців європейського та африканського походження в дослідженні було майже порівну (960 і 880 відповідно), хлопчиків і дівчаток - теж.
Інформація про дітей збиралася в момент, коли їм було 15 місяців, 25 місяців і, нарешті, коли вони навчалися в п'ятому класі. У рамках дослідження вчені проводили опитування матерів і дітей, відвідували їх вдома, а також інтерв'ювали вчителів п'ятикласників.
Проаналізувавши отримані дані, автори нового дослідження виявили, що тілесні покарання по-різному впливають на афроамериканських дітей і на дітей американців європейського походження. Діти афроамериканців, які зазнавали важких покарань у віці 15 місяців, частіше демонстрували «агресивну» і «хуліганську» поведінку в п'ятому класі. Навпаки, добра поведінка (наприклад, допомога іншим) у таких дітей спостерігалася рідше.
У дітей європейського походження зв'язку між покараннями в дитинстві і негативними емоціями виявлено не було. Однак діти, батьки котрих часто виявляли негативні емоції, наприклад, дратувалися, часто самі починали поводитися так само.
"Наше дослідження показало, що методи, які використовуються батьками у вихованні, особливо в афроамериканських сім'ях, суттєво впливають на поведінку дітей. Дуже важливо, щоб батьки утримувалися від тілесних покарань, оскільки останні можуть призвести до довготривалих наслідків. Якщо ми хочемо заохочувати хорошу поведінку, всі батьки повинні починати вчити дітей керувати своєю поведінкою якомога раніше ", - розповідає професор Карло.