Останки сахелантропа та інші скам'янілості, знайдені в республіці Чад в 2001 р. Передбачувана стегнова кістка - десь праворуч по центру. Фото: Alain Beauvilain.
У новинному розділі журналу Nature з'явилася інформація про те, що стегнова кістка, що належала найдавнішому предку людини - сахелантропу - все-таки існує, хоча в останні 10 з гаком років її мало хто бачив.
Нагадаємо, що кістки знаменитого гомініна група французьких вчених на чолі з Мішелем Брюне (Michel Brunet) з Університету Пуатьє (фр. Université de Poitiers) виявила в пустелі на півночі республіки Чад 19 липня 2001 року. Тоді повідомлялося, що знайдено череп віком 7 млн років, кілька нижніх щелеп і зубів, а також «останки тварин». Мабуть, серед цих останків і затесався фрагмент стегнової кістки. Втім, про нього велися смутні розмови, але в наукових публікаціях автори зберігали мовчання. Тільки череп швидко став знаменитим. Тоді ж його охрестили Тумай, що на місцевому наречі означало «надія на життя».
Тепер з'ясовується, що вже незабаром після відкриття знайдена там же стегнова кістка була досліджена вченими - Роберто Макк'яреллі (Roberto Macchiarelli), антропологом з Університету Пуатьє, і Од Бержере, директором Музею природничої історії Віктора-Бруна в Монтобані. Справа в тому, що зібрані командою Брюне кістки в 2003 році переправили в Пуатьє, де вони зберігалися в колекції викопних останків. Рік потому, розбираючи матеріали експедиції, на сильно пошкоджену і почорнілу стегнову кістку натрапила Од Бержере, в той час аспірантка університету. Оскільки Брюне в цей момент знову поїхав в Чад, Бержере попросила Роберто Маккьяреллі допомогти з аналізом знахідки. Автори дослідження згадують, що спочатку вони жартували, ніби знайшли стегнову кістку Тумаю, але незабаром зрозуміли, що, можливо, це і не жарт зовсім.
Тоді ж, у 2004-му, вчені підготували попередній звіт про дослідження і збиралися представити його на зборах антропологічного товариства Парижа, що проходили в Пуатьє, проте з незрозумілих причин їх доповідь була відхилена організаторами конференції. Керівництво антропологічного товариства Парижа повідомило редакції Nature, що при підготовці до конференції ними були відхилені 6 з 65 представлених доповідей, і рішення приймалося «незалежною і неупередженою науковою комісією». Чим їм не сподобався матеріал Маккьяреллі і Бержере? Вчені приховують...
На сайті Nature йдеться, що тепер автори надали свій неопублікований текст редакції журналу, але сам матеріал у Nature публікувати не поспішають. Повідомляється тільки, що передбачувана кістка сахелантропа сильно відрізняється від стегнової іншого найдавнішого гомініна - оррорина, що жив на території Кенії близько 6 млн років тому. Загалом, таємничість продовжує нагнітатися.
Стегнова сахелантропа - це не жарт! Адже твердження авторів знахідки про те, що Тумай був прямоходящим, викликало суперечки з моменту відкриття. Цей висновок Брюне зробив на підставі розташування великого потиличного отвору, який у сахелантропа зміщено вперед і знаходиться в положенні, проміжному між варіантами людиноподібних мавп і людини. Деякі вчені не задовольнилися такою аргументацією, вони заявляли, що для однозначних висновків потрібні кістки інших частин скелета. Особливо голосно заперечували автори іншої гучної знахідки - згаданого оррорина, чиї останки, знайдені в 2001 році, також претендували на звання найдавнішого з прямоходців. Ось де стегнова кістка Тумая, можливо, поставила б крапку в суперечці!
Брюне тоді вдалося відстояти свою точку зору. Треба сказати, що сахелантроп - не перша значуща знахідка французького антрополога. Ще в 1996 році за знахідками в Чаді команда Мішеля Брюне описала австралопітека бахр-ель-газальського. Але саме з відкриттям Тумая Брюне став знаменитим у Франції, а особливо в Пуатьї, де на його честь навіть назвали вулицю.
Чому ж стегнова сахелантропа (якщо це вона) так довго залишалася поза увагою вчених? Можливо, вона настільки фрагментарна, що на цей уламок ніхто не звернув уваги? Або її будова занадто відрізняється від того, що очікували антропологи? Поки що Брюне утримався від будь-яких коментарів, заявивши, що «дослідження ще триває». Доведеться всім чекати публікації. Правда, про терміни її виходу нічого не повідомляється, але оскільки про знахідку заговорив такий авторитетний журнал, як Nature, я сподіваюся, що справа зрушила з мертвої точки. А раптом виявиться, що сахелантроп - і не гомінін зовсім? Лише вимерла людиноподібна мавпа, предок горили, як припускав інший відомий антрополог, Мілфорд Волпофф (Milford Wolpoff)? У всякому разі, Маккьяреллі висловив сумніви в статусі Тумаю, додавши, що висновок слід зробити тільки після більш ретельного вивчення всіх останків сахелантропа.
Поки ж доводиться задовольнятися спогадами небагатьох свідків. Так, Девід Пілбім (David Pilbeam) з Гарварду, співавтор опису черепа і нижньої щелепи Тумая, стверджує, що бачив цю саму стегнову мельком, коли відвідував Пуатьє більше 10 років тому, але не брав участі в якомусь аналізі знахідки. «Все, що я пам'ятаю, що у неї не вистачало кінців, і що вона була дуже чорною», - каже Пілбім.