Меланоми можуть утворюватися з уже існуючих «родимок» або невусів. Але можуть і виникати «на рівному місці», причому набагато частіше.
Метааналіз досліджень з проблеми розвитку меланом показав, що цей тип раку найчастіше розвивається не з уже існуючих «родимок», а з'являється в нових місцях. Дерматологи вважають, що це відкриття має стати приводом для проведення регулярних оглядів шкіри в пошуках новоутворень і змін.
Група дослідників з Італії та Греції описала свої висновки, зроблені на основі вивчення 38 наукових робіт. Результати метааналізу були опубліковані у виданні Journal of the American Academy of Dermatology.
Меланома - це особливо агресивна форма раку шкіри. Починається вона з мутацій в меланоцитах, клітинах, що надають шкірі колір. Мутовані клітини починають безконтрольно розмножуватися, що і призводить до формування пухлини.
Найчастіша причина розвитку меланом - вплив на шкіру ультрафіолетового випромінювання, наприклад, в результаті перебування на сонці або відвідування солярія. Промені ультрафіолету можуть вплинути на клітини шкіри і змінити їх ДНК.
Меланому набагато легше вилікувати при своєчасному виявленні, поки пухлина не проросла глибше епідермісу, зовнішнього шару шкіри. Якщо ж лікування не було розпочато вчасно, меланома може проникнути в глибокі шари шкіри і поширитися по всьому тілу, утворюючи метастази. Коли це вже сталося, врятувати пацієнта практично неможливо, його шанси на виживання виявляються мінімальні.
В ході дослідження вчені пояснили, що наявні докази розвитку меланоми з існуючого невуса («родимки») носять змішаний характер - в ряді випадків злоякісна пухлина з'являється на шкірі в місці, де раніше не було ніяких «родимок».
З кінця 1940-х рр. дослідження, присвячені меланомі, призводили до різних результатів. У деяких роботах стверджується, що меланоми розвиваються з уже сформованих «родимок» тільки в 4% випадків. Інші дослідники називають цифру в 72%, а автори раніше опублікованого метааналізу 25 робіт дійшли висновку, що меланоми з'являються на місці невусів у 36% випадків.
Творці нового огляду вважають, що основною причиною згаданих вище розбіжностей могла стати неоднорідність самих робіт. Автори вихідних досліджень вивчали різні аспекти розвитку раку і його причини, зокрема вони вивчали товщину пухлин, а також характеристики «родимок» або місця локалізації меланоми. При цьому, як підкреслюють вчені, описати особливості невуса, з якого сформувалася пухлина, часто важко, оскільки меланома нерідко деформує або навіть руйнує прилеглі тканини.
Всього в рамках підготовки огляду було проаналізовано 38 наукових робіт. Частина досліджень носила спостережний характер, частина - будувалася за принципом «випадок - контроль». Всього в роботах було описано 20 126 клінічних випадків меланоми.
Після аналізу результатів виявилося, що більша частина (70,9%) меланом у пацієнтів утворювалася de novo, тобто, на місці, де не було ніяких «родимок». З невусів же з'явилися лише 29,1% пухлин.
Зв'язки між асоційованими з «родимками» меланомами і наявністю в «родимці» аномальної (диспластичної) тканини вченим виявити не вдалося. Крім того, дослідження показало, що пухлини, що розвиваються з невусів, зазвичай тонші тих, що з'являються «на рівному місці». Теоретично, це може означати, що пацієнти, у яких меланома сформувалася з «родимки», відрізняються кращим прогнозом, ніж ті, у кого вона виникла de novo.
Цікаво також, що пацієнти, які регулярно перевіряли свої родимки в пошуках підозрілих змін, отримували шанс виявити меланому на ранніх стадіях, коли лікування найбільш ефективне.
Американська академія дерматології (American Academy of Dermatology) рекомендує періодично перевіряти свою шкіру і просити членів сім'ї оглянути спину та інші важкодоступні місця, звертаючи при цьому увагу не тільки на зміни існуючих «родимок», а й на появу нових.
Експерти Академії також рекомендують захищатися від небезпечного ультрафіолетового випромінювання, прикриваючи шкіру одягом або користуючись водостійкими сонцезахисними засобами широкого спектру з SPF 30 і вище.