Зображення хромосоми з теломерами.
Стан депресії не просто впливає на ваш настрій - він також залишає сліди на вашій ДНК. Про це повідомляють біологи з британського Центру генетики людини фонду Wellcome Trust (Wellcome Trust Centre for Human Genetics, WTCHG). Відкриття виявилося настільки несподіваним, що науковий світ спочатку прийняв його скептично.
Згідно з науковою працею, опублікованою в журналі Current Biology, початок відкриттю поклало вивчення ДНК більш ніж 11 670 жінок, багато з яких свого часу були схильні до депресії, викликаної стресовими ситуаціями. Спочатку дослідники шукали ген, який пов'язаний з підвищеним ризиком депресії. Але замість нього вони виявили, що викликані стресом захворювання, і насамперед депресія, корелюють з кількістю мітохондріальних ДНК, а також довжиною теломер.
Мітохондрії забезпечують клітку енергією. У результаті стресу ефективність роботи мітохондрій знижується, і організм нарощує їх число, щоб зберегти метаболізм на колишньому рівні.
Щоб перевірити знайдену закономірність, біологи перевірили, чи проявляються молекулярні зміни у мишей. Для цього вони піддали мишей чотиритижневому стресу. Виявилося, що у мишей не тільки збільшується мДНК, але і зменшується довжина теломер. Теломери - кінцеві ділянки хромосом, що виконують захисну функцію. Однією з їхніх особливостей є зменшення довжини при поділі клітини, через що кількість поділів обмежена.
Зменшення розмірів теломер в експерименті показує, що стрес може знижувати очікувану тривалість життя. Однак не все так погано: дослідники виявили, що зміни як у теломерах, так і в мДНК значною мірою обратими.
Дослідження відкриває значний потенціал для лікування депресії в майбутньому. Оскільки молекулярні зміни в ДНК виявилися зворотними, існує можливість оцінки на молекулярному рівні, наскільки успішним виявилося лікування. Зменшення кількості мітохондрій і відновлення довжини теломер може служити індикатором ефективності лікувальної методики.