Больцано носить також німецьке ім'я Боцен - це одне з найцікавіших в етнічному відношенні міст Італії розташований в прикордонному регіоні Трентіно-Альто-Адідже на висоті 265 метрів над рівнем моря в оточенні карколомних піків Доломітових Альп. Велика частина населення міста - 70% - говорить італійською однак чимала частина - 26% - використовує для спілкування німецьку мову. При цьому в іншій частині Південного Тіролю до якого відноситься Больцано все рівно навпаки - німецький переважає. А ще є невеликий відсоток тих хто говорить рідкісною ретророманською мовою.
У далекій давнині на місці сучасного Больцано не було нічого крім безлюдних боліт. Тільки в 15-му році до н. е. прийомний син імператора Августа Друз підпорядкував собі долини річок Адідже і Ісарко і заснував тут сторожовий пост. Після падіння Західної Римської імперії ці землі належали по черзі гостготам франкам лангобардам і баварам а в 11-му столітті стали власністю єпископа Тренто Ульдеріко II. Трохи пізніше в 12-13-му столітті і був заснований Больцано. У 1227-му році він перейшов до Тірольського графства а сто років потому - у володіння сімейства Габсбургів.
Сьогодні Больцано приваблює до себе туристів не тільки своєї незвичайної етнічної складової, а, отже, і змішанням традицій і культур, а й пам'ятками історії та архітектури. Особливо багато їх в самому серці старого міста, де в 1808-му році була розбита площа Вальтерплатц, що отримала ім'я відомого середньовічного поета Вальтера фон дер Фогельвейде. У південно-західній частині площі височіє готичний кафедральний собор, який будувався з 1295-го року і до кінця 15-го століття. Височенна дзвіниця - 65 метрів! - була зведена трохи пізніше, в 1501-1519-му роках. З інших релігійних будівель заслуговують уваги барокова церква Кальваріо 17-го століття, що стоїть на кам'яному шпилі Віргль біля гори Колерн, і старовинна церква Святого Вігілія, побудована в 12-му столітті і нині закрита для відвідувань. У німецькій частині міста можна побачити собор Святої Магдалини.
Особливий інтерес у туристів викликають численні музеї Больцано. Наприклад, Археологічний музей Південного Тіролю, в якому зберігається мумія Отці - людини, що жила приблизно 5300 років тому. Мумія була знайдена в 1991-му році на льодовику Сімілаун, тому іноді її ще називають Сімілаунською. Всього ж експозиція музею займає 4 поверхи і знайомить з історією Південного Тіролю. Не менш захоплюючі експозиції чекають відвідувачів Музею сучасного мистецтва, Музею Меснера, Природничого музею та Міського музею.
Нарешті, обов'язково варто оглянути численні старовинні замки, побудовані як в самому Больцано, так і в його околицях - Марекестіо, Ронколо, Фірміано та ін.
Для занурення в місцеві етнічні традиції варто відправитися в невелике містечко Єнезін (по-італійськи Сан Дженезіо Атезіно), розташоване на 800 метрів вище Больцано. Оточене родючими лугами і густими лісами, це містечко славиться своїми барвистими святами і фестивалями, під час яких місцеві жителі переодягаються в національні костюми.
А містечко Кьоглерн-Колле славиться як гірськолижний курорт.