Парадокс у лікуванні інсульту: більш тісні соціальні зв'язки сприяли затримці надходження пацієнтів до лікарні

Приклади соціальних зв'язків - (а) тісні зв'язки з близькими родичами: сином, сестрою, матір'ю; (b) більш розрізнені соціальні зв'язки з близькими родичами, друзями, сусідами, колегами.


Дослідження показало, що тісні соціальні зв'язки між членами сім'ї обмежують потік інформації і відкладають госпіталізацію тих, хто потребує життєво важливого догляду.


Нещодавно розроблені стратегії лікування можуть мінімізувати шкоди організму при інсульті і перетворити (в більшості випадків) цю подію в незначну, з перспективою швидкого одужання. Але ці методи лікування сильно залежать від часу, і затримка в зверненні за медичною допомогою може зробити їх недоступними.

Дослідники з Бригамської та жіночої лікарні (Brigham And Women's Hospital) вивчили, як соціальні зв'язки можуть вплинути на затримку госпіталізації пацієнтів із симптомами інсульту. Парадоксально, але вони виявили, що пацієнти з більш тісними соціальними зв'язками, включаючи зв'язки з членами сім'ї, подружжям, частіше відкладають звернення за допомогою до лікарні, а пацієнти з розрізненою мережею знайомих звертаються за допомогою швидше.

«Закриті мережі схожі на ехо-камеру, де всі погоджуються, що треба подивитися і почекати, - говорить Амар Дхенд (Amar Dhand). - Основною проблемою в лікуванні інсульту є затримка прибуття пацієнтів до лікарні, і ми показали, що ця проблема пов'язана з впливом соціальних зв'язків пацієнта».

Дхенд і його колеги опитали 175 пацієнтів протягом 5 днів після перенесеного інсульту. У кожного учасника дослідження збирали інформацію про соціальні зв'язки і складали схеми цих зв'язків. Група зосередилася на пацієнтах з більш легкими симптомами, оскільки саме ця група піддається більш високому ризику відкладання звернення за допомогою, а також тому, що люди з цієї групи були в змозі взяти участь у дослідженні під час госпіталізації.

Дослідники виявили, що у тих, хто надходив до лікарні пізніше, зв'язків було менше, але вони були міцнішими, ніж у тих, хто прибував швидко. Це підтверджує парадоксальну роль соціального оточення людини в ситуації, коли їй потрібна швидка допомога. Автори дійшли висновку, що перехід від масової освіти про симптоми інсульту до більш цілеспрямованого підходу може допомогти скоротити час, після якого хворий звертається за допомогою. Виявлення пацієнтів групи ризику з невеликою кількістю тісних зв'язків до інсульту і поширення серед них інформації про симптоми і підводні камені комунікації з близькими, а також допомога в розробці плану дій, який може включати дзвінок обраному заздалегідь другові, можуть сприяти більшій готовності до інсульту і кращих результатів лікування.

Дане дослідження було обмежене пацієнтами, які перенісли легкий інсульт, але ще належить з'ясувати, чи відіграють соціальні зв'язки таку ж велику роль у відкладанні госпіталізації при помірному і важкому інсультах. Опитування не включало осіб, які не володіють англійською мовою, а також пацієнтів з афазією. Автори наголошують на необхідності подальших досліджень.


COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND