Широко відомо, що оливкова олія корисна для серця. Авторам нового дослідження вдалося показати, що воно також захищає печінку від наслідків вживання надлишку жирів.
Користь від присутності в раціоні оливкової олії холодного віджиму загальновідома. Однак про біологічні та фізіологічні механізми, що забезпечують цю користь, відомо не дуже багато. Як повідомляється в новому дослідженні, одна з сполук у складі оливкової олії, може компенсувати шкоду, завдану здоров'ю дієтою з великою кількістю жирів, особливо тваринного походження.
У більш ранніх дослідженнях було показано, що вживання оливкової олії - особливо холодного віджиму - може знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Тепер група вчених під керівництвом доктора Родріго Валенсуели (Rodrigo Valenzuela) з Чилійського університету (ісп. Universidad de Chile) вирішила вивчити вплив цієї олії на стан здоров'я піддослідних мишей.
Дослідники вважають, що корисний вплив оливкової олії багато в чому обумовлений гідрокситирозолом, поліфенолом, відомим своїми антиоксидантними властивостями. У новій роботі також було показано, що це з'єднання має гепатопротекторний вплив. Результати дослідження опубліковані у виданні Lipids in Health and Disease.
Доктор Валенсуела і його колеги вивчали вплив гідрокситірозолу на мишей, які отримували корм з високим вмістом жирів. Зокрема, дослідники звернули увагу на певні ферменти, що відіграють ключову роль у синтезі поліненасичених жирних кислот. Останні можуть знижувати рівень «поганого» холестерину, крім того, вони позитивно впливають на стан серцево-судинної системи, роботу мозку і клітинне зростання.
Вчені розділили піддослідних мишей на 4 групи, від 12 до 14 тварин у кожній. Миші з перших двох груп отримували корм, в якому містилося 60% жирів. У кормі для третьої і четвертої групи жирів було всього 10%. Крім того, частини мишей давали гідрокситірозол з розрахунку 5 мг на кг маси тіла на добу протягом 12 тижнів. Після закінчення експерименту вчені проаналізували зразки крові і тканин піддослідних тварин, щоб визначити вплив дієти на синтез жирних кислот, активність ферментів і вираженість окислювального стресу.
Виявилося, що у мишей, які отримували корм з високим вмістом жирів, підвищився як загальний рівень холестерину, так і рівень ліпопротеїнів низької щільності («поганого» холестерину). При цьому рівень ліпопротеїнів високої щільності («хорошого» холестерину) не змінився. Однак на тлі прийому гідрокситирозолу негативний вплив холестерину на стан здоров'я мишей зменшився.
Жирна їжа також призвела до підвищення рівня маркерів інсулінорезистентності. І знову, у тварин, які отримували гідрокситірозол, це підвищення було виражено в меншій мірі. Тим не менш, показників, які спостерігалися в контрольній групі, за допомогою гідрокситирозолу досягти не вдалося.
Важливо також, що печінка мишей, які отримували жирну їжу, почала виробляти менше ферментів, необхідних для синтезу корисних поліненасичених жирних кислот. При цьому дисбаланс жирних кислот був виявлений в печінці, мозку і серці піддослідних тварин. Фактично, у тварин почалася неалкогольна жирова хвороба печінки. Крім того, багатий жирами раціон призвів до підвищення рівня окислювального стресу в печінці.
А ось у мишей, які отримували і багате жирами харчування, і гідрокситирозол, активність ферментів печінки виявилася на тому ж рівні, що і у тварин з контрольної групи. Це дозволило дослідникам дійти висновку, що відносно невеликі дози цієї сполуки здатні скомпенсувати той збиток, який жирна їжа завдає печінки.