Пошуки позаземного життя в даний час проводяться постійно. Переважно вони пов'язані з аналізом радіосигналів, що мають штучне походження (SETI). І вчені продовжують обговорювати, які ще методи слід застосовувати для ведення цієї роботи. Очевидно, що підхід, який використовує SETI, занадто вузький. Він припускає, що інопланетяни спілкуються між собою так само, як і люди на Землі.
В одному тільки Чумацькому Шляху налічується понад 250 мільярдів зірок. І понад 70 секстильйонів з них є у видимій частині Всесвіту. Багато з цих зірок мають планетні системи. Розміри відомого Всесвіту вражають уяву. Вона просто неймовірно величезна.
Ймовірність того, що серед всієї цієї незбагненної неосяжності є тільки одна планета, на якій з'явилося життя, здається настільки маленькою, що повірити в неї практично неможливо. Але де вони? Таке питання поставив фізик Енріко Фермі за обідом зі своїми колегами 1950 року. І він мав на увазі не замовлені 40 хвилин тому пельмені...
Фермі задумався ось над чим: чи є у Всесвіті інші просунуті позаземні цивілізації, тоді чому немає ніяких доказів їх наявності? Чому ми не бачимо ніяких космічних кораблів або зондів, які заполонили всю нашу Сонячну систему?
Це питання стало відомим як парадокс Фермі.
Парадокс
Він полягає в явному протиріччі між високими оцінками ймовірності існування позаземних цивілізацій і відсутністю доказів або контактів з такими цивілізаціями.
Враховуючи досить солідний вік нашого Всесвіту і величезну кількість зірок, біля яких є планети, подібні до Землі, в космосі має бути багато просунутих позаземних цивілізацій. Принаймні хоча б кілька в Чумацькому Шляху.
Тісно пов'язаним з парадоксом питанням є так зване Велике Мовчання. Звучить він так: навіть якщо космічні подорожі занадто складні, але життя в космосі все ж існує, чому ми досі не виявили жодного радіосигналу?
Вчені розрахували, що середній вік планет земної групи в Чумацькому шляху приблизно на один мільярд років перевищує вік нашої планети. Це означає, що середній вік технологічно розвиненої цивілізації повинен бути настільки ж більше, ніж вік нашої.
Інопланетяни десь за рогом
Такий серйозний вік може говорити від того, що один або кілька процесів повинні придушувати спостережуваність позаземних спільнот. Оскільки на даний момент немає прямих очевидних доказів існування позаземного життя, це, ймовірно, означає одне з нижче перерахованого:
1. Ми перші розумні істоти в цьому всесвіті. На даний момент немає ніяких інших форм життя, більш розумних, ніж ми. Або, можливо, розвинене позаземне життя існує, але з якоїсь причини воно настільки рідкісне або знаходиться так далеко, що ми ніколи не вступимо з ним в контакт.
2. Багато розвинених цивілізації набагато старше нас. Але всі вони без винятку з якоїсь невідомої причини існують і розвиваються таким чином, що абсолютно не виявляються нашими інструментами.
3. Були й інші цивілізації. Але всі вони зіткнулися з якимось «космічним бар'єром». Який зрештою знищив їх. Або принаймні перешкоджає їх експансії за межі невеликої області простору.
Але, швидше за все, інопланетяни просто невидимі для наших технологій. Ми шукаємо щось схоже на людей. Але позаземне життя може бути за межами людського розуміння.
Ми можемо дивитися їм прямо в очі, але не бачити їх. Проблема полягає в тому, що ми шукаємо щось дуже схоже на нас. Ми припускаємо, що в інших розумних істот є, принаймні, щось на зразок нашої математики і логіки.
Життя і розум у Всесвіті можуть існувати у формах, які ми просто не можемо собі уявити. Точно так само, як шимпанзе не зможе зрозуміти квантову теорію. Реальний світ може бути сповнений такими аспектами реальності, які виходять далеко за межі можливостей нашого мозку.
Інопланетяни можуть ховатися практично за кожним кутом. Але ми не можемо їх бачити, тому що вони просто зовсім не такі, як ми. Це зовсім не те життя, яке ми знаємо. Принаймні, зараз.
Можливо, ми просто поки не розуміємо, що саме шукати. І тому інші істоти просто невидимі для нас...
