Бактерії (зелені) всередині клітин панкреатичного раку у людини (клітини AsPC-1). Ядра клітин пофарбовані синім, цитоплазма - помаранчевим. Джерело: Weizmann Institute of Science
До переліку причин, через які хіміотерапія іноді не діє, можна додати ще одну: бактерії. Науковці з Інституту Вейцмана (івр. Лупа лід ) та Інституту Брода (Broad Institute) описали мікроорганізми, що живуть у пухлинах підшлункової залози осіб о. Тести показали, що деякі з них містять ензими, дезактивуючі поширені препарати для лікування рак Дослідники продемонстрували, що антибіотики можуть суттєво підвищити ефективність хіміотерапі
Керівник наукової групи доктор Равід Строссман (Ravid Straussman) пояснює, що виявлені ним і його колегами бактерії мешкають всередині пухлин і навіть всередині пухлинних клітин. «Оскільки це нові дані, ми використовували різні методи, щоб довести, що всередині пухлин дійсно живуть бактерії, - говорить він. - Потім ми вирішили з'ясувати, як ці бактерії впливають на хіміотерапію».
Дослідники виділили бактерії з пухлин і перевірили, як вони впливають на чутливість клітин раку до гемцитабіну (препарату для хіміотерапії). Виявилося, що деякі бактерії блокують його дію. Подальші дослідження показали, що бактерії переробляють ліки, тому вони втрачають ефективність. Вченим вдалося виявити ген під назвою «цитидин-діаміназа» (cytidine deaminase, CDD) - саме він дає мікроорганізмам таку здатність. З'ясувалося, що цей ген буває довгим і коротким, і переробляти гемцитабін здатні тільки бактерії з довгим геном. Сам препарат на бактерії не діє.
Вчені перевірили понад 100 пухлин підшлункової залози у людей і підтвердили, що бактерії з довгим геном CDD дійсно мешкають у новоутвореннях пацієнтів. Також дослідникам вдалося візуалізувати «зловредные» мікроорганізми.
На ідею нового дослідження членів наукової групи наштовхнула випадковість. Вони шукали підтвердження гіпотези про те, що здорові клітини, перебуваючи поруч з раковими, можуть заважати хіміотерапії і натрапили на зразок клітин людської шкіри, який робив пухлинні клітини несприйнятливими до гемцитабіну. Виявилося, що справа була в бактеріях, які випадково забруднили зразок. «Ми збиралися його викинути, - каже Строссман. - Але потім вирішили придивитися уважніше». З'ясувавши, як саме мікроорганізми блокують гемцитабін, Строссман задумався, чи не можуть інші види мікробів діяти подібним чином.
Під час цього дослідження вчені також проводили експерименти на мишах з двома групами бактерій: одні володіли довгою формою гена CDD, а в інших він був «відключений». Резистентною до препаратів виявилася тільки група з недоторканим геном CDD, і після курсу антибіотиків вона також відповіла на хіміотерапію.
Зараз дослідники намагаються з'ясувати, чи можуть подібні бактерії жити всередині ракових пухлин інших видів і, якщо так, як вони діють на рак і його чутливість до інших препаратів.