Однак у теорії така ракета розглядалася як частина справжнього космічного апарату. Німецькі інженери припускали використовувати її як другий ступінь пілотованої міжконтинентальної балістичної ракети A9/A10. А також пілотованої чотириступеневої орбітальної ракети-носія A9/A10/A11/A12. Яка могла б, в теорії, вивести на низьку навколоземну орбіту (від 160 км) до 10 тонн корисного навантаження.
Ця дивна і трохи сумна легенда народилася в грудні 1992 року на острові Відбі, затока П'юджет-Саунд, США. Всі світові війни давно закінчилися. І навіть холодна війна, нарешті, теж закінчилася. Однак військово-морська база на острові Відбі нікуди не поділася. І, як і в старі добрі часи, продовжувала працювати на благо своєї батьківщини. Збираючи дані з гідролокаторів, розкиданих по всьому Тихому океану. Ви запитаєте - а навіщо американці взагалі це робили? Все просто. Тому що ці дані дозволяли відстежувати підводні човни СРСР. Які могли таємно підібратися до берегів США і підступно завдати ядерного удару.
